тихнути — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
тихнути — тихну, неш, Рс. Ставати тихішим, тихшим. Я юж не сьпівам як колиси, бо тихне мій старечий голос … Словник лемківскої говірки
затихати — I = затихнути (про звуки, шум тощо переставати чутися, лунати), стихати, стихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, тихнути, тихішати, тихшати, стишуватися, стишитися, у[в]щухати, у[в]щухнути; заглухати, заглухнути, глухнути, гаснути, згасати, згаснути,… … Словник синонімів української мови
замовкати — замовкнути (припиняти розмову, спів тощо; переставати видавати які н. звуки), змовкати, змовкнути, у[в]мовкати, у[в]мовкнути, мовкнути, затихати, затихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, стихати, стихнути, притихати, притихнути, примовкати,… … Словник синонімів української мови
перестати — I = переставати (про дощ, сніг, вітер тощо), припинитися, припинятися, закінчитися, закінчуватися, скінчитися, кінчитися, кінчатися, пройти, проходити; передощити(ся) (про дощ); у[в]тихнути, у[в]тихати, затихнути, затихати, стихнути, стихати,… … Словник синонімів української мови
затихати — тихам, хаш, Рс. Почати утихати, тихнути; замовкати; переставати утворювати які небудь звуки; ставати слабішим, ущухати. Затихло надворі град перестав падати … Словник лемківскої говірки